Опис
досвіду роботи з
виховання
всебічно – розвинутої особистості
класного
керівника 2 класу Паліївської ЗШ І – ІІІ ступенів
Панасенко
Валентини Олексіївни
Два
людських винаходи можна вважати найтяжчими:
мистецтво
керування і мистецтво виховання.
І.
Кант
Виховання – це
вічна проблема. Розбудова української держави ставить першочерговим завданням –
виховання нового покоління, здатного вирішувати зміст сутності існування
людини, згідно з сучасним життям.
У наші дні проблема організації виховного процесу набула
особливої актуальності й гостроти через різні обставини. Перша обставина
пов’язана з усвідомленням найвищої цінності, якою є Людина. Друга обставина
зумовлена тим, що наше покоління живе на зломі епох. А це пов’язано з процесами
відторгнення застарілого і формування нових засад життя.
У цільовій
комплексній програмі «Вчитель» реалізується державна політика створення інтелектуального,
духовного потенціалу нації й формування людини майбутнього.
Я, як вчитель
і вихователь постійно перебуваю у різноманітних педагогічних ситуаціях, де від
мене вимагається вміння самостійно приймати рішення, організовувати виховний
процес у дитячому колективі. Все це проходить на основі спів діяльності з
дітьми. Це бесіди і різні розповіді. Щоб правильно виховати дитину, потрібно
стверджувати в ній почуття власної гідності, поваги до самої себе.
Педагогічна
проблема виховної роботи: «Створення тісного колективу класу, сприяння
формування норм етики та моралі, формування життєвих компетенцій, шляхом
усебічного розвитку».
У своїй роботі
з учнівським колективом, головним я вважаю вивчення індивідуальних особливостей
кожної дитини та її родини, формування високодуховної особистості, кращих
родинних традицій, розвиток творчих обдарувань і здібностей. Також спрямовую
свою роботу на вивчення даних про учнів, вивчення клімату сім’ї, матеріально –
побутових умов. Це індивідуальні бесіди з батьками і дітьми, анкетування
батьків і учнів, рейси «Учень вдома». Проводжу анкетування «Мої друзі», «Мій
улюблений урок», «Що мені подобається», «Я і мій клас».
У своїй
виховній роботі вважаю необхідною спільну роботу з психологом. Це: дослідження,
тестування, діагностування.
Раз на тиждень
проводжу годину тематичного спілкування, де намагаюсь спонукати учнів до
розвитку творчості, естетичних смаків, прагнення удосконалювати свої здібності.
Виховання духовності це головна складова
формування особистості. Тому вважаю необхідним знайомити дітей з давніми
традиціями українського народу, які дають багато для морального виховання це і
година цікавої української мови «Мова
моя солов’їна», виховна година «Українцями ми народилися», виховний захід
«Свято закосичення». «Ой, на Івана, та на Купала», родинне свято «Прощавай,
початкова школа!», усний журнал «Великий кобзар», урок – розповідь «Чорнобиль –
біль народу».
У своїй
виховній роботі я дотримуюсь таких правил:
-
без
любові до дітей немає вчителя;
-
завжди
бачу в учневі щось хороше;
-
спостерігаю
за змінами в поведінці дитини;
-
вважаю
головним у вихованні – справедливість;
-
намагаюсь
бути з учнями поруч, але трішечки попереду;
-
пам’ятаю,
що головне для учнів – моя висока культура та знання предмету.
Уміння
виховувати – це все – таки мистецтво, таке ж мистецтво, як добре грати на
скрипці або роялі, добре малювати картини. Я твердо вірю в силу виховання, яке
складається з дуже простих компонентів: любові до дітей; доброти; слова вчителя;
сили особистого прикладу. Як класний керівник, упевнена, що необхідний широкий
підхід до особистості дитини.
Така
дісталась вже нам робота,
Є
в ній і радість та й турбота,
Є
вічний пошук, безсонні ночі
Та
гріють душу дитячі очі.
